У грудні 2025 року дослідниця Антоанета Гранберг з Гетеборзького університету випадково виявила абсолютно невідому досі науковій спільноті пам'ятку. Мова йде про польовий записник шведського короля Карла XII, що охоплює період з літа 1707 року до осені 1717-го. Ця знахідка, висвітлює один з найдраматичніших періодів не лише скандинавської, але й усієї всесвітньої історії, яка тісно переплела долі Швеції, Московського царства та України. Особливу цінність мають сторінки, написані безпосередньо напередодні та під час перебування монарха на Полтавщині, що робить цей артефакт ключем до розуміння подій, що передували вирішальній Полтавській битві.
Випадкова знахідка унікального артефакту
Антоанета Гранберг, викладачка слов'янських мов, натрапила на записник зовсім випадково. Вона переглядала старі рукописи з Хвітфельдської колекції, яка займає понад 650 полиць у бібліотеці Гетеборзького університету, в пошуках матеріалів для власних досліджень зі слов'янської лінгвістики. Серед тисяч інших томів її увагу привернула невелика книга в потертій шкіряній палітурці з позолотою. Спочатку дослідниця припустила, що цей об'єкт уже добре відомий історикам, проте, заглибившись у вивчення, з'ясувала, що документ не був задокументований у науковому обігу.
Записник має компактний розмір, близько 268 сторінок, і його легко було носити з собою у поході. Його формат дозволяв королю робити нотатки прямо в польових умовах. Ця матеріальна якість — свідок його практичного призначення — лише посилює історичну цінність знахідки. Документ перебував у колекції з 1967 року, але залишався непоміченим десятиліттями, що робить його відкриття ще більш вражаючим. Таким чином, просте перебирання рукописів з метою, що не була пов'язана зі шведською історією, призвело до однієї з найгучніших історичних знахідок року.
Зміст і структура записника: від нотаток до підписів
Польовий записник Карла XII — це не просто щоденник, а структурований документ, що складається з окремих розділів. Багато з них містять детальні нотатки, підготовлені навесні 1709 року, що безпосередньо вказують на їхнє відношення до підготовки до великої битви. Крім тексту, книга містить численні дані, які дають уявлення про планування операцій та організацію армії. Такі візуальні матеріали є надзвичайно рідкісними для документів такого рівня.
Особливо цікавим є питання авторства окремих частин записника. Не всі розділи написані рукою короля, що характерно для документів того часу. Деякі капітули містять підписи самого монарха — або повне ім'я "Carolus", або абревіатуру "L.S." (Locco Sigilli, що означає "замість печатки"). Однак поряд з ними зустрічаються автентифікації інших високопоставлених осіб, які супроводжували короля:
- Карл Піпер — найближчий радник короля, чий підпис свідчить про його участь у плануванні.
- Самуель Окерхільм — барон і військовий, який очолював королівську канцелярію, його підтвердження надавало документу офіційний статус.
Це вказує на те, що записник був робочим інструментом не лише монарха, але й його штабу, в якому фіксувалися важливі рішення та розпорядження.
Контекст Великої Північної війни та український слід
Записник охоплює найважливіше десятиліття Великої Північної війни (1700–1721), коли Шведська імперія вела запеклу боротьбу з коаліцією держав на чолі з Московським царством. Для Карла XII ця війна стала головною справою життя, а його амбіції простягалися далеко за межі Скандинавії. Сторінки документу фіксують його пересування Європою, включаючи довгий шлях через територію сучасної України. Зокрема, в тексті згадується Будзин — нині село Великі Будища на Полтавщині, де король перебував напередодні вирішальної битви.
Саме український контекст є одним з найцікавіших аспектів знахідки. Багато розділів записника були створені саме на території сучасної України, безпосередньо перед Полтавською битвою. Ці записи, зроблені на Полтавщині, мають особливе значення, оскільки вони створені в епіцентрі воєнних приготувань. Вони безпосередньо стосуються військово-політичного союзу, укладеного Карлом XII з гетьманом Іваном Мазепою, який перейшов на бік шведів, розраховуючи на допомогу у здобутті незалежності від Москви. У записнику, ймовірно, можна знайти згадки про взаємодію з козацькими загонами, оскільки у битві брали участь формування Війська Запорізького. Таким чином, документ стає важливим джерелом не лише з історії Швеції, але й з історії України та її боротьби за незалежність під час війни проти Московського царства.
Відкриття польового записника Карла XII стало яскравим прикладом того, як випадковість може відкрити нові сторінки минулого. Поки що документ чекає на повне опрацювання, транскрипцію та контекстуальний аналіз фахівцями. Його вивчення, безсумнівно, займе час, але воно вже зараз обіцяє по-новому висвітлити один з найдраматичніших епізодів ранньомодерної європейської історії, центр якого знаходився на полях України.
