Оформлення нерухомості — це як подорож крізь лабіринт з безліччю поворотів, на кожному з яких чекають або вирішення, або несподівані труднощі. Здавалося б, усе просто: є будинок — зареєструй і користуйся. Але ні. Особливо, коли йдеться про об’єкти з історією: зведені без дозволу, змінені без фіксації чи ті, де документи давно загублені. Щоб уникнути бюрократичного багна й не перетворити оформлення на роки тяганини, варто чітко розуміти маршрут: від технічного паспорта до законної реєстрації права власності.

Етап 1. Технічний паспорт: перший, але не простий крок

Хоча назва звучить скромно, технічний паспорт — ключ до багатьох дверей. Це не просто формальний опис об’єкта. Це — детальний «портрет» вашої нерухомості з офіційним підтвердженням площі, конфігурації, поверховості, навіть матеріалів стін. Документ, без якого неможливо рухатися далі.

Та пам’ятайте: технічний паспорт не дає права на власність. Його функція — фіксувати фактичний стан будівлі. Тож якщо ви плануєте узаконити прибудову, внести зміни після реконструкції або просто вперше оформити будинок — почніть саме з цього.

Що важливо зробити:

• Обрати сертифікованого фахівця. Лише уповноважена особа має право видати дійсний паспорт.

• Підготувати документи. Власність, проєкт, дозвіл на будівництво — усе, що підтверджує легальність об’єкта.

• Забезпечити доступ. Інженер має бачити, що фіксує, а не фантазувати за кресленнями.

Після обстеження спеціаліст видає документ, який відкриває шлях до наступного — юридичного — етапу.

Етап 2. Юридичне оформлення 

Ось ми й дісталися найважливішого: реєстрація права власності. Саме вона робить вас не просто фактичним власником, а повноправним — з усіма юридичними гарантіями. Це той момент, коли майно зникає зі «сірого поля» і стає видимим у державному реєстрі.

Що потрібно для цього етапу?

• Заява — чітка, без помилок.

• Технічний паспорт — щойно отриманий, з актуальною інформацією

• Декларація про готовність об'єкта до експлуатації 

• Документи на підставі яких ви володієте землею — договір, спадщина, рішення суду.

Подати можна через ЦНАП, у нотаріуса або онлайн — через портал «Дія». Залежно від способу, розгляд займає від одного до п’яти робочих днів. Але, як показує практика, головне — не швидкість, а правильність оформлення.

Етап 3. Сюрпризи: якщо все не так, як у документах

Найчастіше складнощі виникають тоді, коли фактичний стан об’єкта відрізняється від того, що записано в архівах. І це не рідкість. Реальність змінюється, а документи — ні. У таких випадках знадобляться додаткові дії.

Типові проблеми:

• Виявляється, площа будинку більша або менша, ніж у техпаспорті десятирічної давності.

• Є прибудова, а в документах — тиша.

• Або взагалі — кадастрового номера немає.

Що робити?

• Оновити технічний паспорт. Без актуальних даних система просто не прийме документи.

• Провести геодезію. Якщо мова про земельну ділянку — без цього ніяк.

• Узаконити добудови. Це окрема історія, часто потребує архітектурного супроводу чи навіть судового рішення.

Так, це зайвий клопіт. Але краще пройти його один раз, ніж роками доводити у суді своє право на майно.

Етап 4. Кадастровий номер: унікальний паспорт для землі 

У світі нерухомості кожна земельна ділянка повинна мати свою цифрову адресу — кадастровий номер. Це не просто набір цифр, а код, який відкриває доступ до інформації в Державному земельному кадастрі.

Без нього — ніякої реєстрації, ніякого витягу, і навіть — неможливість продати або оформити спадщину.

Що потрібно для присвоєння кадастрового номера:

• Заява;

• технічна документація;

• Документи, що підтверджують право на землю;

• Паспортні дані та ІПН власника.

Подати можна в ЦНАП або Держгеокадастр. Строк — у межах 2-3 тижнів. Але краще дочекатися якісного результату, ніж потім витрачати час на виправлення помилок.

Етап 5. Завершення — витяг із Реєстру: офіційний штамп вашого права

Фінальний акорд — витяг з Реєстру речових прав. Це не просто довідка, а юридичне підтвердження того, що ви — власник. Без нього будь-які договори — нічого не варті. Це документ, який засвідчує вашу присутність у правовому полі.

У витягу ви знайдете:

• Дані власника;

• Тип і адресу об’єкта;

• Кадастровий номер;

• Дату реєстрації.

Його краще зберігати не тільки в паперовій формі, а й мати цифрову копію з QR-кодом. На випадок втрати — замовити дублікат легко, але краще не ризикувати.

Увесь процес — це як добре продуманий сценарій. У ньому кожна дія має своє місце. Почали з технічного паспорта — не зупиняйтесь. Реєстрація права власності — не фінал, якщо не перевірили кадастрові дані. Все має бути чітко, логічно і без зайвих емоцій.

На що варто звернути увагу:

• Не зволікайте з оновленням документів — бюрократія не терпить помилок.

• Краще один раз звернутись до професіоналів, наприклад, до фахівців БТІ Сервіс (https://bti-service.com.ua), ніж потім роками судитись.

• Онлайн сервіси — чудова альтернатива, але не завжди ідеальні.

• Кадастровий номер — обов’язкова умова завершення оформлення земельної ділянки.

• Витяг — це фінал, з яким ви можете впевнено сказати: «Моє!»

Пройшовши весь цей шлях, ви отримаєте не лише документ, а й внутрішній спокій. А ще — право, яке ніхто не зможе поставити під сумнів.