У сучасному світі для вирішення сімейних чи корпоративних, а також інших конфліктів залучають посередників. Експерти із врегулювання конфліктів затребувані в різних галузях, тому все більше людей розглядають варіант проходження навчання та початку роботи в такій сфері як медіація. З пошуком навчального закладу проблем не виникає, хоча треба бути досить уважними та обрати школу з бездоганною репутацією та можливістю надання сертифікатів державного (ще краще – міжнародного) зразка. Але перед тим, як розпочинати навчання, слід серйозно замислитись, чи підійде вам робота медіатором. Розповімо про головні вимоги до таких фахівців та фактори, які можуть стати на заваді досягненню кар'єрних висот.

Хто може бути медіатором?

Тим, хто має намір отримати сертифікат про наявність базових знань медіатора, необхідно спочатку переконатися, що вони взагалі мають таку можливість. Відповідно до українського законодавства, займатися врегулюванням конфліктів (у тому числі в разі виникнення судових спорів) можуть повнолітні дієздатні громадяни без судимостей.

Щодо освіти, то потрібно вчитися щонайменше 90 академічних годин, з яких половину мають скласти практичні заняття. Зазвичай, в медіацію йдуть люди, які мають диплом бакалавра чи магістра у сфері адміністрування, юриспруденції, менеджменту чи психології.

Чому не всі стають затребуваними спеціалістами?

Навіть після успішного закінчення школи немає жодної гарантії того, що ви зможете стати затребуваним професіоналом, якому платитимуть високу заробітну плату. Труднощі з кар'єрним зростанням виникають у людей, які:

  1. Не мають комунікаційних навичок та не здатні зрозуміти потреби учасників конфлікту.
  2. Є емоційно незрілими особами.
  3. Не дотримуються правил корпоративної етики, зокрема, не зберігають в таємниці отриману в процесі роботи інформацію. 
  4. Не можуть працювати в стресових умовах – на медіатора періодично намагаються «тиснути», щоб отримати якнайбільше плюсів під час врегулювання конфлікту, і він має вміти з цим боротися.
  5. Не готові постійно вдосконалюватись та отримувати додаткові знання в суміжних областях.
  6. Погано володіють англійською (знання мови є дуже важливим для тих, хто націлений на участь у процесах міжнародної медіації).

Якщо після детального вивчення вимог та особливостей професії ви зрозуміли, що медіатор – не найкращий варіант, варто подумати про інші напрямки. Можна пройти курс управління проектами або дізнатися більше про ощадливе виробництво, щоб зайнятися власним бізнесом або зайняти керівну посаду в українській чи міжнародній компанії. Вчитися потрібно в будь-якому віці, і зараз для цього існує безліч можливостей, які варто використовувати.