Кінець вересня — традиційно активний період для любителів «тихого полювання». Після прохолодних ночей та осінніх дощів у лісах з’являється все більше грибів. За словами грибників, зараз можна натрапити на білі гриби, парасольки, маслюки та підосиновики. Польські гриби також трапляються, однак поки їх небагато. 0532.ua зібрав основні ознаки цих грибів, а також поради, як правильно їх збирати та як поводитися в лісі.
Важливо: визначати їстівність гриба лише за фотографією чи одним зовнішнім показником небезпечно. Міністерство охорони здоров’я радить збирати тільки ті гриби, які ви добре знаєте, а за найменшого сумніву — не класти гриб до кошика. Не варто брати занадто молоді або старі гриби, адже їх простіше сплутати з отруйними видами.
Білий гриб
Білий гриб, або боровик, — один із найвідоміших лісових грибів.
Його капелюшок зазвичай має від світло-коричневого до темно-коричневого забарвлення. У молодих грибів він випуклий, з віком стає більш пласким. Після дощу поверхня капелюшка може бути трохи слизькою.
Нижня частина капелюшка у білого гриба не пластинчаста, а трубчаста, схожа на дрібну губку. У молодих грибів вона майже біла, пізніше жовтіє, а у старших може набувати зеленувато-оливкового відтінку.
Ніжка зазвичай товста, міцна, світла, часто розширена в нижній частині. У верхній частині ніжки можна помітити характерний світлий сітчастий малюнок.
М’якоть білого гриба щільна і світла та зазвичай не змінює колір після розрізання. Саме поєднання трубчастого низу капелюшка, масивної ніжки та характерної сіточки є важливими ознаками боровика.
Але навіть якщо гриб зовні нагадує білий, при найменших сумнівах його краще залишити в лісі.
Гриб-парасолька
Парасолька строката може досягати досить великих розмірів. У молодому віці її капелюшок нагадує кулю або яйце, а поступово розкривається і стає схожим на справжню парасольку.
Капелюшок світлий, вкритий численними коричневими лусочками, а в центрі зазвичай залишається більш темний горбик.
Ніжка висока і тонка. Одна з характерних ознак дорослої строкатої парасольки — коричневий візерунок на ніжці, який часто порівнюють зі зміїною шкірою. На ніжці також розташоване широке кільце, яке у зрілих грибів може рухатися вздовж неї.
Під капелюшком розміщені світлі, майже білі пластинки. У справжньої великої парасольки вони не приростають безпосередньо до ніжки.
Саме з парасольками потрібно бути особливо уважними: існують зовні схожі види, серед яких є такі, що здатні спричинити отруєння. Фахівці радять не збирати маленькі гриби, схожі на парасольки, якщо ви не маєте достатнього досвіду їхнього визначення.
Маслюки
Маслюки найчастіше шукають у соснових лісах і молодих посадках.
Їхня найпомітніша особливість — слизький, ніби змащений маслом капелюшок. Звідси й назва гриба. Колір капелюшка може бути від жовто-коричневого до каштанового або темно-коричневого.
Знизу розташований трубчастий шар із маленькими жовтими порами, які з віком можуть ставати більш оливковими.
У маслюка звичайного на ніжці залишається помітне кільце — залишок плівки, яка закриває нижню поверхню капелюшка в молодому віці. Сам гриб часто зустрічається саме під соснами.
Перед приготуванням слизьку шкірку з капелюшка маслюків часто знімають. ДСНС також рекомендує видаляти її під час обробки цих грибів.
Підосиновики
Підосиновики добре помітні серед трави та опалого листя завдяки яскравому капелюшку.
Залежно від виду він може бути помаранчевим, червоно-помаранчевим, цегляним або коричнюватим. Молодий капелюшок напівкулястий і щільно прилягає до ніжки, пізніше розкривається.
Нижня поверхня капелюшка трубчаста. Спочатку вона світла, з віком стає сіруватою чи бурою.
Ніжка висока, світла, вкрита численними темними або коричнюватими лусочками-крапочками. Це одна з найпомітніших ознак грибів групи Leccinum.
Після розрізання м’якоть деяких підосиновиків може поступово рожевіти, сіріти, синіти або темнішати — сама по собі така зміна кольору не означає, що гриб отруйний.
Назва «підосиновик» не означає, що гриб можна знайти виключно під осикою: представники цієї групи утворюють зв’язки і з іншими листяними деревами.
Польський гриб
Польські гриби цієї осені грибники поки знаходять у невеликій кількості.
Їхній капелюшок зазвичай каштаново-коричневий або темно-коричневий. У суху погоду поверхня може здаватися матовою і трохи оксамитовою, а після дощу стає гладкішою та липкуватою.
Знизу — трубчастий шар. У молодих грибів він світлий або кремово-жовтий, з віком набуває жовтого чи оливкового відтінку.
Одна з характерних ознак польського гриба: якщо натиснути на трубчасту частину під капелюшком, вона може посиніти або набути синьо-зеленого відтінку. М’якоть після розрізання також іноді трохи синіє.
Ніжка у польського гриба зазвичай циліндрична, жовтувато-коричнева або світло-коричнева, без характерної вираженої сіточки, властивої білому грибу.
Зрізати гриб чи викручувати?
Серед грибників це питання обговорюють роками. Одні переконані, що гриб потрібно обов’язково зрізати ножем, аби не пошкодити грибницю. Інші обережно викручують його із землі.
Тривале наукове дослідження у Швейцарії, під час якого порівнювали зрізання та викручування грибів, не виявило суттєвої різниці для подальшого плодоношення грибниці. Дослідники спостерігали за ділянками протягом десятиліть. Натомість негативніше на кількість грибів впливало постійне витоптування лісової підстилки.
Тому головне — не спосіб, а акуратність.
Якщо гриб зрізають, краще робити це чистим ножем біля самої землі. Якщо викручують — обережно повернути його, не вириваючи великий шматок моху чи лісової підстилки. Після цього місце можна прикрити листям або хвоєю.
Також не варто розгрібати мох палицею на великих площах і без потреби топтатися навколо грибних місць.
Ліс — не лише місце для збору грибів
Досвідчені грибники нагадують: «тихе полювання» має залишатися саме тихим.
У лісі варто поводитися так, щоб після вашого візиту практично не залишилося слідів.
Не шуміть. Гучна музика, крики та інший зайвий шум турбують птахів і диких тварин.
Не розпалюйте багаття. Особливо небезпечно робити це в суху погоду або під час дії обмежень на відвідування лісів. Навіть маленька іскра може спричинити масштабну пожежу. ДСНС нагадує, що незагашене вогнище може стати причиною лісової пожежі.
Не залишайте сміття. Пляшки, банки, упаковки, одноразовий посуд та пакети потрібно забирати із собою.
Хороша звичка — ще вдома покласти до рюкзака окремий пакет для сміття. І не лише для власного.
Якщо під час прогулянки ви побачили біля стежки пластикову пляшку, банку чи упаковку і можете безпечно її забрати — підберіть та донесіть до найближчого контейнера. Один невеликий пакет сміття, винесений із лісу кожним грибником, — простий спосіб реально допомогти природі.
Не потрібно також без причини зривати незнайомі гриби або збивати їх ногами. Навіть неїстівні для людини гриби є частиною лісової екосистеми.
Якщо йдете до лісу із собакою
Окремо варто подбати і про домашнього улюбленця. Перед прогулянкою в лісі собака має бути оброблена від кліщів відповідним ветеринарним засобом — краплями, таблеткою, спреєм або захисним нашийником, залежно від рекомендацій вашого ветеринара.
Після повернення додому уважно огляньте шерсть, вуха, шию, лапи, живіт і ділянки під пахвами — саме там кліщів часто помічають найпізніше.
Також обов’язково візьміть для собаки воду та зручну переносну поїлку. Навіть восени тварина може швидко відчувати спрагу під час тривалої прогулянки. Не варто дозволяти їй пити воду з калюж, канав або невідомих водойм.
Ще кілька правил безпечного «тихого полювання»
МОЗ і ДСНС радять:
збирати лише ті гриби, які ви безпомилково знаєте;
не куштувати сирі гриби;
не брати старі, червиві, пошкоджені або надто молоді гриби;
не збирати їх біля автомобільних доріг, залізниць, промислових підприємств, сміттєзвалищ та інших забруднених територій;
не використовувати «народні методи» перевірки грибів — срібну ложку, цибулю тощо, адже вони не визначають наявність токсинів;
удома ще раз уважно перебрати весь урожай і викинути все, що викликає хоча б найменший сумнів.
А вирушаючи далеко до лісу, варто мати із собою заряджений телефон, павербанк, воду, необхідний одяг та заздалегідь продумати маршрут. Такі рекомендації дає ДСНС людям, які йдуть по гриби або на тривалу прогулянку.
І головне правило грибника залишається незмінним: якщо ви не впевнені у грибі на сто відсотків — залиште його в лісі. Жодна знахідка не варта ризику для здоров’я.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.