Джерело: Культурна аґенція «Терени». Текст написано з використанням матеріалів із приватного архіву дослідниці етнографії Оксани Дорошенко та Цифрового архіву фольклору.
Святкування Великодня на Полтавщині завжди було сповнене особливого домашнього затишку та водночас місцевих автентичних розваг. Фахівці культурної аґенції "Терени" зібрали особистий досвід полтавців та полтавок з Цифрового архіву фольклору, а також записи з особистого щоденника пані Шури із села Котельва Полтавської області, наданих Оксаною Дорошенко, дослідницею етнографії.
Як готувалися до Великодня?
Підготування до Великодня починалося задовго до неділі і було сповнене не лише сакрального змісту, а й упорядкування домівок до свята. У щоденнику 16-річної Шури з Котельви (1953 рік) збереглися деталі цього процесу:
Чистий четвер
Особливого значення надавали чистому четвергу, який в християнській традиції є днем очищення. Тому в цей день на Полтавщині було заведено купатися, що також описує пані Шура у своєму щоденнику:
Полтавські «пузирі» та мішечки із пшоном
Святкування Великодня на Полтавщині мало свої неповторні регіональні риси. У с. Котельва існувала дивовижна традиція — робити ліхтарі на кшталт китайських, які місцеві називали «пузирями». Їх вивішували по периметру огорожі церкви та в кожному дворі на деревах, створюючи неймовірну світлову містерію.
Відрізнявся і полтавський великодній кошик. Зазвичай до нього клали крашанки, шматок ковбаси, сало, бекон або запечене мʼясо, пиріжки та хрін. Але була й одна особлива деталь — обов'язково святили невеликий мішечок із пшоном.
Сам Великдень починався дуже рано. Пані Шура згадує свої святкові ранкові клопоти:
Ігри на вигоні
Після церкви та родинного застілля життя переміщувалося на вулицю. На вигоні дорослі чоловіки та молодь грали в крашанки. Ігор було декілька, і той, хто програвав, мав віддати переможцю своє яйце:
«Навкотки»: на рівному місці котили назустріч одне одному крашанки. Чия розібʼється - той програв.
«Навбитки»: робили деревʼяну гірку і по черзі пускали зверху крашанки, намагаючись поцілити в яйце супротивника.
«Навкидки»: ставали удвох і одночасно кидали одне одному крашанки; хто не впіймав або чия розбилася від зіткнення у повітрі - програвав.
«Лоб на лоб»: молодіжний варіант, де хлопці з дівчатами билися гострими кінцями крашанок.
У цей час діяли свої правила залицянь: хлопці «христосували» дівчат, гуляли по різних хатах і примовляли: «Не підкачуй під корито сестри, брата».
Дарна неділя
Свято мало своє продовження. Перша неділя після Пасхи називалася Дарною. У цей день священник різав на шматочки маленькі пасочки, які приносили до церкви ще на Великдень, і роздавав людям. Дівчата особливо старалися, щоб їм попався вершечок — це віщувало заміжжя цього ж року.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.