Полтава пам’ятає: у хвилину мовчання згадуємо воїна Владислава Владарського

Ілюстрація: 0532.ua

Команда журналістів 0532.ua щодня долучається до загальнонаціональної хвилини мовчання, щоб згадати всіх захисників і захисниць, які віддали життя за свободу та незалежність України. Сьогодні ми розповідаємо про Владислава Васильовича Владарського - уродженця села Тури, воїна Збройних сил України, який віддав життя за свободу і незалежність нашої держави.

За інформацією Решетилівської міської ради, Владислав Васильович Владарський народився 21 квітня 1992 року в селі Тури Решетилівського району. З дитинства був творчою та цілеспрямованою особистістю. Навчався у Першолиманській загальноосвітній школі, де проявляв себе як талановитий і старанний учень.

Владислав мав багато захоплень: грав на гітарі та фортепіано, чудово малював, займався скульптурним ліпленням, працював із пластиліном і гіпсом. Любив спорт і неодноразово ставав переможцем змагань із кікбоксингу.

У 2009 році вступив до Полтавського національного університету імені В. Г. Короленка, де здобув фах учителя образотворчого мистецтва, етики та естетики. 

У 2015-2016 році проходив строкову військову службу в лавах Національної гвардії України у Києві. Свою трудову діяльність розпочав у ТД «Фактор». Потім працював в ТОВ «Стройкомплект». 

31 жовтня 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Спочатку Захисник ніс службу у складі 18-ї окремої бригади армійської авіації імені Ігоря Сікорського, згодом - у 25-й окремій повітряно-десантній Січеславській бригаді. Обіймав посаду стрільця-номера обслуги аеромобільного батальйону.

Як повідомляє Решетилівська міська рада, під час виконання бойових завдань Владислав Васильович проявляв мужність, стійкість і відданість присязі. Він воював за мир на українській землі, за безпеку своєї родини та кожного з нас.

Із квітня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Рік і вісім місяців рідні жили надією та чекали звістки. На жаль, ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше. 13 квітня 2024 року 31-річний Владислав Владарський загинув поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області.

26 грудня Захисник повернувся до рідної Решетилівської громади «на щиті». Коридором шани траурний кортеж зустрічали земляки. Заупокійна служба відбулась на рідному подвір’ї в селі Тури, а на кладовищі воїну віддали останні військові почесті. 

Вічна і світла пам’ять Захиснику України Владиславу Владарському. 

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.