«Страху у вогні немає, є тільки хвилювання»: історія полтавського рятувальника Валентина Носа

18:29, 17 вересня
Суспільство
Надійне джерело

У пожежному депо завжди панує особлива атмосфера - готовність у будь-яку хвилину залишити все та вирушити на виклик. Варто лише пролунати сигналу тривоги і бригада рятувальників миттєво виїжджає на місце надзвичайної ситуації. Начальник караулу Валентин Нос, який уже шість років бореться з вогнем та рятує життя людей, розповів журналістам 0532.ua про роботу у надзвичайних умовах, найбільш небезпечні виклики та особисту ціну, яку платять рятувальники за кожен день служби.

«Хотів рятувати людей і знав, що це моє»

Свою кар’єру Валентин розпочав у 2015 році, коли вступив до Національного університету цивільного захисту України.

«Стати рятувальником я вирішив з власної ініціативи. Завжди хотів допомагати людям і розумів, що це - моє покликання», - розповідає Валентин.

Після чотирьох років навчання два роки він працював у Гадяцькому районі, а з 2021-го у Полтаві. Зараз Валентин обіймає посаду начальника караулу 3-ї державної пожежно-рятувальної частини.

За час служби Валентин пережив безліч викликів, але є ті, які залишили глибокий слід у пам’яті.

«Найбільше запам’яталися три випадки: пожежа в інституті зв’язку у Полтаві, масштабна пожежа в п’ятиповерхівці на Баланівці та гасіння нафтопереробного підприємства у Кременчуцькому районі. Там одночасно горіло 10-15 резервуарів», - пригадує рятувальник.

Під час одного з таких викликів Валентин навіть отримав опіки.

«Ми забивали отвір у резервуарі з гасом, який вибухом пошкодило уламками. Гарячий гас витікав, і ми намагалися його зупинити. Температура була настільки високою, що я отримав опіки. Це було справді небезпечно», - згадує він.

Пожежа після прильоту: доба безперервної роботи

Надзвичайники були одними з перших, хто приїхав на місце пожежі в інституті зв’язку після ворожого прильоту.

«Ми прибули одразу після удару. Було багато постраждалих, на жаль, були й загиблі. Працювали безперервно цілу добу зранку до опівночі», - розповідає Валентин.

Рятувальники працювали у важких умовах: спека понад +30°C, важке захисне спорядження, постійна напруга.

«У перервах між гасінням хтось міг буквально впасти на землю та заснути на кілька хвилин. Волонтери приносили подушки, допомагали всім, чим могли. Їм ми безмежно вдячні», - додає він.

Про страх і психологічний тиск

Психологічне навантаження у роботі рятувальника - колосальне.

«Коли бачиш понад 50 загиблих одночасно - це важко передати словами. Люди з різними травмами, без кінцівок… Одного разу мій напарник навіть знепритомнів просто від побаченого», - зізнається Валентин.

Але під час виконання завдань рятувальники не мають права на страх.

«Коли треба заходити у вогонь ти просто заходиш. Страху в той момент немає, є тільки хвилювання. А ось за свою сім’ю я хвилююся завжди», - говорить він.

Валентин зізнається, що іноді йому сняться сни про роботу. Буває, що посеред ночі він прокидається і починає вдягатися, бо здається, що потрібно терміново їхати на виклик.

Валентин родом із Зінькова, зараз живе у Полтаві. Він одружений та виховує маленького сина. Попри важку роботу та постійні ризики, найбільшою мотивацією для нього залишаються рідні.

«Найбільше я хвилююся за свою сім’ю. Це те, що дає сили йти на роботу щодня», - підсумовує рятувальник.

З початком повномасштабного вторгнення робота рятувальників кардинально змінилася.

«Раніше ми не мали справи з такими масштабними пожежами. Тепер одночасно можуть горіти десятки резервуарів. Працюємо у бронежилетах, касках, завжди беремо індивідуальні аптечки та протигази. До будь-якого виїзду готуємося так, ніби може статися найгірше», - пояснює Валентин.

Рятувальники виїжджають не тільки на пожежі, а й на ДТП, допомагають відкривати двері у надзвичайних ситуаціях та охороняють місця, де виявлені вибухонебезпечні предмети, до приїзду піротехніків.

Відновлення після змін та поради людям

Після важких змін Валентин намагається відновлюватися фізично та морально.

«Найкраще просто прийти додому, поспати та побути з родиною. Мені допомагають риболовля, волейбол і тренування», - каже він.

А людям, які опинилися у надзвичайній ситуації, рятувальник радить найголовніше - зберігати спокій.

«Паніка - це ворог. Вона заважає мислити та діяти. Якщо знаєш, що робити - роби. Якщо ні клич на допомогу», - наголошує Валентин.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.

ДСНС Полтавщина історія війна