У сучасному світі молодь дедалі частіше шукає альтернативні форми самовираження, і субкультури — одна з таких форм. У Полтаві, як і в багатьох інших містах України, зростає інтерес до маловідомих субкультур, зокрема до фурі (furry), а разом із цим з’являється нерозуміння, осуд і навіть булінг.
Журналісти 0532.ua спробували розібратися, хто такі фурі, чим вони відрізняються від квадроберів, чому молодь доєднується до таких спільнот і як суспільство на це реагує.
Хто такі фурі?
Фурі — це субкультура, учасники якої створюють антропоморфних персонажів, тобто істот, які поєднують риси людей і тварин. Часто ці образи мають власну історію, характер, стиль, а іноді — навіть костюм (фурсют), який виготовляється вручну або на замовлення. Молоді люди не просто «граються» в уявних істот — вони вкладають у своїх персонажів частину себе.
«Щоб створити мого персонажа, я довго думав над його окрасом, характером, і навіть сам пошив костюм», — розповідає Марк, учасник фурі-спільноти Полтави.
Фурі — це не втеча від реальності, а форма творчості, хобі, спосіб комунікації. Часто саме через образ фурі підлітки можуть вільно спілкуватися, долаючи внутрішні бар'єри.
А хто такі квадробери?
Квадробери — це інша субкультура, яку часто плутають із фурі. Основна відмінність у тому, що квадробери імітують поведінку тварин — пересуваються на чотирьох кінцівках, можуть видавати характерні звуки, створюють маски, що імітують морди звірів. Серед квадроберів — багато молодших підлітків, які захопилися цією течією через TikTok.
«Нас часто плутають із квадроберами. Ми не бігаємо на четвереньках, ми просто гуляємо у фурсютах. Це косплей, творчість. Але нас автоматично називають квадроберами — і через це виникає осуд», — пояснює інший учасник фурі-спільноти Халлі.
Нерозуміння й осуд
Більшість людей на вулиці реагує на фурі позитивно або нейтрально — це виглядає незвично, привертає увагу, створює атмосферу свята. Проте значна частина підлітків — особливо з інших субкультур або з агресивно налаштованих середовищ — демонструє агресію, зневагу, булінг.
«Проблема в тому, що багато хто навіть не намагається зрозуміти різницю. Легше вліпити ярлик — і осудити», — ділиться Марк.
Такі ситуації відбивають у дітей бажання виходити з дому, займатися творчістю, розвиватися. У випадку з квадроберами — це може призводити до соціальної ізоляції та втрати самооцінки. Водночас фурі, що мають більше досвіду, стараються публічно пояснювати, хто вони такі, і знімати стигму навколо своєї субкультури.
Психологічний аспект: маска як захист
Деякі учасники фурі-спільноти зізнаються, що образ — це не лише творча реалізація, а й психологічний щит. У костюмі легше спілкуватися, знайомитися, бути собою без страху осуду.
«Коли я в масці — мені легше спілкуватися, я не соромлюсь, бо знаю, що мого справжнього обличчя не видно», — ділиться Халлі.
Водночас психологиня Ксенія Вишневецька наголошує:
«Я не називала б це маскуванням. Це радше програвання ролей — природний процес для дітей і підлітків. І якщо дитині комфортно в цьому образі, це нормально. Важливо лише, щоб батьки були уважними — чи не стає субкультура єдиною зоною комфорту дитини, замінюючи реальні стосунки з родиною».
Чому суспільству варто бути уважнішим?
Субкультури — це не загроза, а прояв соціальної і культурної динаміки. Молодь через них самовиражається, розвиває креативність, комунікацію, почуття спільності. Фурі шиють костюми, створюють арти, пишуть історії, знайомляться і підтримують одне одного.
Натомість стигматизація, плутанина понять, відмова в розумінні лише поглиблює ізоляцію молодих людей. Варто пам’ятати: за яскравими масками — звичайні підлітки, які шукають себе в складному світі.
Субкультури в Полтаві — це дзеркало змін, що відбуваються у молодіжному середовищі. Фурі, квадробери, нефори — всі вони прагнуть самовираження, визнання і безпеки. Головне — підтримувати молодь у її прагненні бути собою, навіть якщо це — у вигляді лисички з великими очима.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.