Коштовне світло: чого чекати полтавцям від нових цін на електроенергію

Нові ціни - нові проблеми.

Нещодавно Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, ухвалила рішення про підвищення тарифів на електроенергію.

У своєму матеріалі журналісти Forbes Україна більш детальніше розповіли про те, що саме чекає полтавців та мешканців інших регіонів найближчим часом.

Реформа ціною підвищення

Збільшення тарифів на електроенергію для населення відбудеться у п'ять етапів. З 1 квітня 2015 року вартість споживання електроенергії до 100 кВ-год. зросте на 19% – до 36,6 коп./кВ-год.; до 600 кВ-год. – на 50%, до 63 коп./кВ-год.; а понад 600 кВ-год. – на 5%, до 140,7 коп./кВ-год. Потім, із 1 вересня 2015 року, 1 березня 2016 року, кожен тариф підвищать на 25% за споживання до 100 кВ-год. і до 600 кВ-год., а також на 5%, якщо витрачається понад 600 кВ-год. З 1 вересня 2016 року ціни збільшать ще на 25% першій категорії споживачів, на 30% – другій і на 5% – третій.

Після останнього – п'ятого – підвищення з 1 березня 2017 року вартість електроенергії для першого блоку становитиме 90 коп./кВ-год., для другого і третього – 168 коп./кВ-год. Так середньозважену вартість електроенергії для населення доведуть до рівня собівартості (на 1 січня 2015 року) – 122,83 коп./кВ-год.

Очікуваний річний економічний ефект від підвищень тарифів на електроенергію для населення, згідно з розрахунками НКРЕКП, становитиме 5,4 млрд гривень (без ПДВ).

Дмитро Вовк, виконувач обов'язків голови НКРЕКП, пояснює, що з політичного погляду підвищення цін – неправильний захід, але економічно – цілком доцільний: «Ми постаралися створити максимально м'які умови населенню у підвищенні тарифів, розтягнувши їхнє зростання на два роки, а також давши споживачеві вибір, завдяки чому він може заощаджувати, включаючи заходи з енергозбереження, зокрема 50-відсотковий дисконт на нічний тариф (за наявності двозонного лічильника)».

Малозабезпеченим сім'ям надаватимуть додаткову підтримку у вигляді адресних дотацій, про які регулярно заявляє голова уряду Арсеній Яценюк.

Вовк запевняє, що неможливо постійно відкладати підвищення цін, оскільки населення оплачує лише п'яту частину собівартості електроенергії. А Василь Котко, президент Енергетичної асоціації України, додає, що у зв'язку з цим навантаження перекладається на промислові підприємства, яким завищують вартість електроенергії як мінімум на третину, що суттєво обтяжує і без того важкий тягар, а також зводить усі конкурентні переваги до нуля.

Цим підвищенням НКРЕКП фактично ліквідує перехресне субсидування населення за рахунок промисловості. Котко каже, що рівень щорічних дотацій уже сягає 52 млрд гривень (42 млрд гривень – населення і 12 млрд гривень – пільгові категорії промислових споживачів). «Казка не може тривати вічно. В умовах війни і розпаду економіки держава не може об'єктивно підтримувати попередній рівень субсидування», – констатує Юрій Кубрушко, керуючий партнер консалтингової компанії Imepower, підкреслюючи, що це, по суті, безальтернативне рішення.

Відхід від субсидій і підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня було однією з вимог місії МВФ у переговорах з українською державою. Крім того, цього також дуже давно вимагали всі виробники електроенергії та розподільні компанії, зазначає Денис Саква, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital.

Саква вважає, що ціна електроенергії мала зростати паралельно зі збільшенням доходів населення. «Нині до традиційних витрат на ядерне паливо і газ додалася стаття імпорту вугілля, що разом із девальвацією гривні значно погіршило фінансовий стан енергокомпаній. Наприклад, за ціни імпортного вугілля $100 вартість тільки вугілля в кіловат-годині виробленої електроенергії на теплових електростанціях сягає вже 1,4 гривні», – пояснює аналітик. Задля справедливості треба сказати, що за останні 15 років середні зарплати зросли в понад 15 разів, тоді як середні тарифи на електроенергію – удвічі, нарікає Дмитро Вовк.

Примітно, що на сьогодні Україна має найнижчі тарифи на електроенергію для домогосподарств у Європі та навіть серед країн в СНД. За даними НКРЕКП, 2014 року в Україні тариф на електроенергію для побутових споживачів становив 3,8 євроцента, тоді як у тій же Грузії – 8,2 євроцента, а в Польщі – 19,9 євроцента.

Нагадаємо: востаннє регулятор переглядав тарифи на електроенергію для населення 1 червня минулого року, підвищивши їх на 10–40% залежно від обсягів споживання. Максимальне зростання цих тарифів – на 40% – було встановлено тільки для тих, хто споживає понад 800 кВт-год. на місяць.

Шлях змін

Більшість галузевих фахівців, опитаних кореспондентом видання, з оптимізмом дивляться на результати від підвищення тарифів. Василь Котко вважає, що ринкові тарифи дадуть змогу провести реформу в галузі та перейти до лібералізованої системи ринку, працюючи за прямими контрактами. Денис Саква каже, що нині з платіжною дисципліною строго – і неплатежі відразу призводять до відключення від електроенергії, тому зростання цін, найімовірніше, спричинить зниження споживання електроенергії.

Сьогодні вже очевидно, що попит із боку населення не еластичний. За словами аналітика, збільшення тарифів дасть змогу підвищити доходи в секторі. Їх можна буде направити на придбання імпортного палива, оплату відсотків за наявними кредитами. З ним погоджується і Кубрушко, додаючи, що це зніме навантаження з оптової ринкової ціни і дасть енергокомпаніям можливість спрямовувати кошти на реконструкцію та модернізацію обладнання, а також покрити дефіцит грошових потоків через зростання курсу долара.

У НКРЕКП зазначають, що гроші надійдуть держпідприємствам «Енергоатом», «Укренерго» і «Укргідроенерго», що дасть додатково 1000 мВт потужностей в енергосистему в 2015–2016 роках. Економічно обґрунтовані ціни для домогосподарств стануть запорукою безперебійного постачання електроенергії.

Утім, є і зворотний бік медалі, за якої прийняті регулятором тарифи не дадуть бажаного ефекту і навіть зашкодять. Дмитро Марунич, співголова Фонду енергетичних стратегій, попереджає, що підвищення вартості електроенергії разом зі зростанням цін на інші енергоносії може призвести до масових затримок і неплатежів, породжуючи ризик ще більше поглибити інфляцію в країні, і субсидії можуть не допомогти в цьому. З другого боку, робить висновок фахівець, якби не підвищили тарифів, донори не дали б грошей Україні, що спричинило б необхідність оголошувати дефолт. «Дивіться, що сьогодні відбувається: у магазинах покупці змітають із полиць крупу. Не думаю, що коли в країні криза, люди піклуватимуться про якесь енергозбереження, особливо в умовах непередбачуваної й неконтрольованої економіки», – вважає він.

Кубрушко також припускає, що зростання цін призведе до негативної реакції суспільства, втомленого війною й зубожінням, «тому дуже важлива комунікаційна функція, щоб регулятор і уряд детально й дохідливо пояснили, що, чому й навіщо, обґрунтували і довели необхідність».

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов