В чому проблема полтавських відділень «Дельта банку»?

Forbes на своїх шпальтах розповів про проблеми банку.

Нагадуємо, починаючи з минулого року біля полтавських відділень банку майже постійні черги.

У причинах проблем "ДБ" розібралися нещодавно журналісти бізнес-видання Forbes.

Ще кілька років тому співвласник Дельта Банку Микола Лагун впевнено наближався до статусу мільярдера. Зовсім недавно в приймальні Миколи Лагуна були черги. Там можна було зустріти високопоставлених чиновників і відомих банкірів, які приходили з пропозиціями купити активи чи просто за порадою. Останнім часом в офісі банку на вул. Фрунзе в Києві складно застати й самого Лагуна. Найчастіше його бачать в НБУ. Туди він ходить обговорювати проблеми Дельта Банку, який влітку 2014-го частково перестав виконувати зобов'язання перед клієнтами. Мета Лагуна − знайти гроші на докапіталізацію фінустанови і зберегти за собою контроль над нею.

Черги біля відділень банку почали шикуватися з літа. У вересні Дельта обмежила зняття готівки з карт лімітом у 2500 гривень на добу. Але в касах і банкоматах видавали не більше 500 гривень в одні руки. Біля відділень фінустанови можна було застати то співробітників «Київгазу», які не могли отримати зарплату, то жінок із колясками, у яких «зависла» допомога на дітей.

Чутки про можливу націоналізацію банку не припиняються з вересня. «У новому, бурхливому світі, в який ми потрапили, нам важко, як і всій українській економіці», − голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова в розмові з Forbes напередодні Нового року ретельно підбирала слова, та ледве могла приховати відчай.

Чому раніше успішний і динамічний банк опинився в такій ситуації?

Причина перша: Невиправданий оптимізм

Банк зростав дуже швидко, тож коли виникла необхідність, вчасно не зумів зменшити оберти. У січні 2014 року, під час заворушень на Майдані, в Дельті проходила традиційна стратегічна сесія. Плануючи стратегію, керівництво банку обговорювало різні сценарії розвитку подій у країні. Варіант втрати Україною частини територій обговорили швидко і відкинули як малоймовірний. Минулу кризу банк пережив легко, і в 2014 році його керівництво націлювалося на подальше зростання.

Лагуну занадто довго щастило. Створений у 2006-му Дельта Банк спочатку спеціалізувався на споживчому кредитуванні. Бізнес-модель була дуже успішною: лише за перший рік роботи активи Дельти зросли до 1,5 млрд гривень і надалі щороку подвоювалася. На початку 2010-го фінустанова досягла свого піку. Щоб зростати далі, необхідно було ставати універсальним банком. Лагун вчасно скористався цією можливістю. «Якби Дельта Банк не пішов в інші сегменти, то залишився б у третьому десятку за величиною активів», − каже колишній перший заступник голови ради директорів банку Віталій Масюра. Зробивши ставку на неорганічне зростання, Лагун стрімко збільшував частку ринку. За 2011-2013 роки активи Дельти зросли в чотири рази, до 55,3 млрд гривень, у списку найбільших банк піднявся на четверте місце.

Наприкінці 2013-го на тлі несприятливих економічних прогнозів багато фінустанов пригальмували кредитування і поступово знижували ставки по депозитах. Але тільки не Дельта Банк.

Курс долара почав зростати. Крим анексували. На сході країни почалася антитерористична операція. А в Дельті все ще можна було взяти, приміром, кредит на купівлю квартири на первинному ринку. Повністю згорнули кредитування тільки восени. За словами Попової, банк стримав ризик-апетити ще в лютому-березні, але в один момент не міг припинити видачу кредитів та обслуговування діючих ліній. «Служби банку працювали не скоординовано, тому він продовжував нарощувати кредитний портфель, коли вже потрібно було гальмувати», − констатує заступник голови одного з найбільших конкурентів Дельти.

Коли реалізувався найбільш песимістичний сценарій, стало ясно, що банк до нього не готовий. Близько третини кредитного портфеля фінустанови припадало на Крим і східні регіони. Резервів під кредитні ризики було недостатньо. За підсумками 11 місяців 2014-го резерви покривали тільки 35% простроченої заборгованості, тоді як у більшості найбільших банків цей показник перевищував 100%. «Настільки незбалансований підхід до оцінки ризиків врешті і призвів до різкого погіршення фінансового становища банку», − вважає начальник відділу рейтингів фінансової сфери рейтингового агентства IBI-Rating Анна Апостолова.

Причина друга: Нестримне зростання

За 2011-2013 роки депозити фізосіб у Дельті зросли в чотири рази, до 19,6 млрд гривень. Так само швидко зростали корпоративні депозити. «Нашими перевагами були висока ціна ресурсів і швидкість прийняття рішень», − розповідає Масюра. За словами одного з банкірів, Дельта також переманила деяких клієнтів європейських «дочок» можливістю працювати з офшорами через банки-партнери.

На тлі розпочатої девальвації першими на початку весни 2014-го запанікували валютні вкладники. Лагун не зміг утримати ситуацію, тому що валютного рефінансування в країні немає. Паніка посилилася, коли в середині літа на Дельту почалася масована інформаційна атака. «Лагуна заарештували», «Лагун під слідством СБУ», «Дельта Банк банкрут» − читаючи такі заголовки, Попова вже знала, що побачить у відділеннях черги. «Стільки негативу і домислів, як Дельта Банк, не зазнав більше ніхто», − каже вона. Пред'являти претензії було нікому − першоджерелами новин були другосортні сайти з хостингом за кордоном. Хто замовник? Попова припускає, що хтось із боржників банку.

За 2014 рік Дельта виплатила вкладникам близько 3,7 млрд гривень і близько $500 млн. Щоб розраховуватися з вкладниками, довелося звернутися за рефінансуванням до НБУ. На початок 2014-го заборгованість банку з рефінансування становила 6,4 млрд гривень, до серпня вона досягла 9,6 млрд. Такі кредити даються на короткий термін, тож наприкінці літа Дельті довелося виплатити частину боргу регулятору. У вересні НБУ видав банку стабілізаційний кредит на мільярд гривень і ввів куратора.

Причина третя: Занадто погані борги

Скупивши портфелі проблемних кредитів інших банків, Дельта підклала собі міну сповільненої дії. Після кризи 2008-2009 років багато фінустанов продавали свої проблемні портфелі дуже дешево. Перша угода − купівля кредитного портфеля збанкрутілого Укрпромбанку на 8 млрд гривень − виявилася вдалою, зокрема завдяки серйозній перевірці позичальників і застав. «Я жив в Укрпромбанку півроку», − згадує Масюра. Другим придбанням став іпотечний портфель УкрСиббанку − близько 5 млрд гривень. Масюра жартома каже, що французи з Укрсибу після укладання угоди його не злюбили − надто жорстко проходили переговори.

Олена Попова наперед знала, що у відділеннях Дельта Банку вишикуються черги

Після придбання роздрібного портфеля Сведбанку в травні 2012-го угоди щодо скуповування поставили на конвеєр. Лагун відійшов від оперативного управління і повністю занурився в пошук і придбання активів. «Він – людина, яка дуже захоплюється», − констатує Масюра. Переговори проходили швидко, банк міг брати участь одночасно в п'яти угодах. При цьому за столом переговорів зустрічалися топ-менеджмент банку, який продавався, і рядові економісти Дельти. Все це не могло не позначитися на якості придбаних активів.

Однією з невдач стала купівля Кредитпромбанку за $1 наприкінці 2012 року. Банк виявився проблемнішим, ніж очікувалося. Крім того, він раніше входив до групи «Донецьксталь» (власник – Віктор Нусенкіс) і частину кредитів видав на сході України. 2013-го Лагун купив Сведбанк, Астра Банк (за 93 млн євро) і домовився про купівлю Марфін Банку (цю угоду в результаті не було закрито).

Останніми роками Дельта активно скуповувала борги підприємств і нарощувала кредитування бізнесу. Внутрішні процеси під це не було налаштовано. «Корпоративний банкінг сфокусований на взаєминах із клієнтом, на відміну від роздробу, в основі якого лежить продукт. Відповідно, цей бізнес потребує іншої структури, підходів, людей», – підкреслює голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. Масюра визнає, що Дельта була не готова до різкого приросту масштабів корпоративного бізнесу, зумовленого купівлею нових банків. Працівників не підготували до появи нових клієнтів, і на якомусь етапі сили персоналу виснажилися. 2013 року банк почали залишати кадри: звільнилися кілька заступників голови ради директорів, змінилися три начальники департаменту ризик-менеджменту.

Завжди в плюсі

На тлі політичної та економічної кризи боржники, зокрема й ті, що дісталися від інших банків, платили дедалі гірше. Майже всі підприємства-клієнти приходили в банк із проханням переглянути графік платежів. Навіть ретельно перевірений свого часу іпотечний портфель УкрСибу став баластом. «Банк провів судову роботу з вилучення боргів і дійшов до останньої інстанції – виконавчої служби. Але, на превеликий подив і жаль, Верховна рада ввела мораторій на стягнення майна за валютними кредитами», – каже Попова. У Дельти на стадії виконавчої служби зависло 10 000 справ з вимогами на суму 2,5 млрд гривень. Стягувати і продавати застави не вдавалося ще й через низький попит.

Причина четверта: Політичні зв'язки

Криза 2008–2009 років і потреба в рефінансуванні змусили багатьох банкірів шукати виходи на високопоставлених чиновників з НБУ. Без особистих домовленостей кредити можна було отримувати «по краплі». «Якщо за постановою мали видати рефінансування на 1 млрд гривень, його могли видавати місяць – по 50 млн гривень на день», – згадує колишній член ради Нацбанку Василь Горбаль. Застави оцінювали дуже повільно. Одним із тих, через кого можна було домовитися про прискорення процесу, був Лагун. Він завжди славився талантом переговірника. «Микола умів знаходити мову з усіма», – розповідав Forbes колишній керівник Лагуна в Укрсоцбанку (нині – UniCredit Bank) Борис Тимонькін.

За колишнього керівництва НБУ Дельта ніколи не мала проблем із рефінансуванням. Банк був одним із лідерів за обсягом кредитів, залучених у регулятора. В обмін на лояльність влади Дельта активно купувала держоблігації і стала лідером за портфелем цінних паперів серед недержавних банків. На кінець вересня в Дельти на цінні папери припадало близько 10% активів. Для порівняння: у ПриватБанку – лише 0,2%, у UniCredit Bank – 2%. За словами Попової, папери, які перебувають на балансі банку, – це здебільшого ОВДП або папери з держгарантіями. Спочатку наявність ОВДП була на користь Дельті: під них завжди можна було отримати рефінансування. Коли кредитор останньої інстанції перестав бути щедрим, а в державі почалася криза, великий портфель ОВДП став тягарем.

Завдяки хорошим відносинам Лагуна з владою в Дельту почали переходити держпідприємства: «Укрпошта», «Київгаз» та інші. Дельта Банк став великим кредитором «Нафтогазу» і його партнером в операціях з ОВДП. За три роки банк і держкомпанія провели операції з ОВДП на суму близько 100 млрд гривень.

Коли змінилася влада й настала криза, все пішло шкереберть. Держпідприємства, зокрема «Укрпошта», почали залишати Дельту. «У кредитуванні держпідприємств є свої недоліки. З боку контролюючих і перевіряючих органів (Нацбанк і прокуратура) уваги буде більше, а ризики ті ж, що при кредитуванні комерційних підприємств», – зазначає Горбаль.

Щоправда, із новою владою Лагун теж знаходить спільну мову. Кілька років тому в інтерв'ю Forbes нинішня очільниця НБУ Валерія Гонтарева схвально відгукувалася про банкіра: «Знімаю капелюха перед ідеями Миколи Лагуна. Він чітко знає, чого і як хоче домогтися». Алла Шульга, голова департаменту банківського нагляду НБУ, працювала з Лагуном в Укрсоцбанку і була одним із керівників Кредитпромбанку.

Як усе виправити?

Більшість банкірів упевнені, що Дельта Банк врятують. «Враховуючи його частку в роздрібному сегменті депозитів, його не можуть не врятувати», – вважає голова правління ПУМБу Сергій Черненко. Про Лагуна більшість фінансистів і далі говорить із повагою, хоча не всі готові хвалити його публічно. «Микола Лагун – яскравий бізнесмен. З погляду процесів, бізнес-моделі та управління він побудував океанський лайнер, але трохи недооцінив складність середовища і ринку. І сталося так, що болото, яке здавалося морем, висохло», – зауважує генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа.

Лагун робить усе, щоб урятувати банк. Йому довелося повернутися до оперативного управління фінустановою і зайнятися кризовим менеджментом. За словами Попової, щосереди Лагун приходить на раду директорів. «Він метушиться, бігає, шукає гроші. Звертається до всіх», – розповідає один із банкірів, знайомих з Лагуном. Як повідомили декілька співрозмовників Forbes, Лагун намагається продати свої білоруські активи (АТОМ-банк) і веде переговори з компанією МТС, у якої зависли великі депозити в Дельті, про участь у капіталі. За інформацією одного з банкірів, у грудні компанія терміново провела аудит фінустанови. У самій МТС від коментарів відмовилися.

Безнадійні борги

Акціонери Дельти (Лагун і компанія Cargill) мають намір докапіталізувати банк згідно з планом, затвердженим НБУ. «Власники борються за цей банк, за те, щоб він залишився в сьогоднішньому форматі», – запевняє Попова. Вона стверджувала, що капітал збільшиться на 1,2 млрд гривень ще до кінця 2014-го. Але новина про очікувану додаткову емісію з'явилася тільки 21 січня 2015 року. Прес-служба банку анонсувала збільшення статутного капіталу та залучення субординованого кредиту від іноземних інвесторів до кінця січня.

Акціонерам доведеться і далі вливати гроші в Дельту. В НБУ сподіваються, що в них вийде. «Докапіталізація акціонерами – це було б найкраще для ринку, вкладників та держави», – заявила Гонтарева наприкінці минулого року. Оскільки банк визнано системно важливим, у нього є шанс на підтримку з боку держави. Але націоналізація Дельти – велика проблема для й без того дефіцитного держбюджету. За оцінками фінансистів, банк потребує докапіталізації на суму, яку можна порівняти з імовірними виплатами Фонду гарантування вкладів (17 млрд гривень).

Один зі співрозмовників Forbes сказав, що Лагун спілкуватиметься з журналістами, тільки якщо в нього з'являться хороші новини про залучення нових інвесторів. Поки готувався цей матеріал, банкір декілька разів то погоджувався на зустріч, то скасовував її. Під час останньої розмови Лагун повідомив, що перебуває в Давосі. Можливо, з головної тусівки політиків та інвесторів банкір повернеться з добрими новинами.

У коментарях Forbes.ua Микола Лагун наприкінці січня обіцяв, що ситуацію щодо виплат вкладникам незабаром владнають. За його словами, план порятунку мав був бути узгоджений із місією МВФ, яка працювала в Україні до 29 січня. Одним зі сценаріїв була конвертація депозитів великих власників в акціонерну частку банку. Проте, за даними Forbes, переговори закінчилися безрезультатно.

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов