Найкращі українські книжки, або Що має прочитати кожен

Наближається двадцятий день народження незалежної України. Чудовий привід систематизувати набутки. Наприклад, літературні.

"Українська правда. Життя" звернулася до українських письменників, видавців та інтелектуалів з проханням написати список 20 книжок українських авторів, які повинен прочитати кожен освічений українець. Відповіли не всі, відтак маємо те, що маємо.

Отримані списки виявилися такими різними, що годі й порахувати, хто там найпопулярніший. Хоча ескіз двадцятки лідерів таки можна створити.

Таблиця лідерів виглядає так:

(письменників, що набрали однакову кількість голосів, названо в алфавітному порядку)

Також частіше за інших називали таких письменників (у алфавітному порядку):

Іван Багряний, Наталка Білоцерківець, Ірина Вільде, Юрій Винничук, Остап Вишня, Василь Герасим'юк, Люко Дашвар, Володимир Діброва, Анатолій Дімаров, Віктор Домонтович, Оксана Забужко, Павло Загребельний, Майк Йогансен, Іван Карпенко-Карий, Ольга Кобилянська, Микола Куліш, Олег Лишега,Тетяна Малярчук, Кость Москалець, Всеволод Нестайко, Нестор Літописець, Іван Нечуй-Левицький, Юрко Покальчук, Тарас Прохасько, Максим Рильський, Ігор Римарук, Володимир Свідзінський, Михайль Семенко, Михайло Старицький, Василь Стефаник, Юрій Тарнавський, Олесь Ульяненко, українські народні казки, Григорій Чубай, Юрій Шевельов, Валерій Шевчук.

Очевидними є декілька закономірностей.

Насамперед, несподівано може виглядати лідер експертного опитування. Це не сивочолий або сивовусий суворий класик. Це Сергій Жадан - поет і прозаїк, тексти якого перекладено багатьма європейськими мовами.

Жадан чи Шевченко - навіть не це важливо. Важливою є очевидна прив'язаність опитаних до поезії. Верхні п'ять позицій списку займають поети. Всього вони становлять чи не більшу частину найчастіше названих авторів.

Варто звернути увагу й на представлені літературні періоди. У масиві найбільш часто названих авторів можна виділити своєрідні "кола". Це коло класичної літератури, коло авторів доби Розстріляного Відродження та сучасні українські письменники.

Виняток становлять хіба що українські народні казки, "Слово о полку Ігоревім" і "Повість минулих літ" Нестора Літописця.

В цьому контексті варто окремо виділити двадцятку доволі екзотичних текстів, які запропонував Іван Андрусяк. Хоча і в нього трапився автор, котрого часто називали й інші колеги-письменники. Це Григорій Сковорода.

Загалом у списку опинилися чи не всі визначні автори-націєтворці-міфотворці.

Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Іван Франко, Леся Українка, Григорій Сковорода, Василь Стус, Богдан-Ігор Антонич, Михайло Коцюбинський, Лесь Подерв'янський та інші. Всі вони свого часу стали голосами змін української літератури.

Важливою в цьому контексті є наявність у списку лідерів Миколи Гоголя. Чимало опитаних вважають його українським письменником. Називали також і Михайла Булгакова, але він зібрав суттєво меншу кількість голосів.

Якщо говорити про закономірності голосування експертів, то в очі кинулася тенденція видавців називати тексти "своїх" авторів. Таку ж рису мають чимало письменницьких "двадцяток". Це можна пояснити експертною скромністю та особливостями українського польового піару.

Але назагал опитані називали переважно класиків, а не сучасників або самих себе.

У лідери потрапило справді небагато сучасних українських письменників.

Частина з них активно присутні в публічному просторі. Колонки, фестивалі, скандальні інтерв'ю чи книжки - це все про них. Інших можна сміливо назвати класиками сучасної літератури.