16-річний Дмитро Желтоног кілька днів провисів у зашморгу

20 жовтня у Великих Сорочинцях Миргородського району на Полтавщині повісився 16-річний Дмитро Желтоног. Навчався на муляра в миргородському профтехучилищі №44 на другому курсі.

— Діма болів, сказав, що лікуватиметься дома. У суботу я приїхав у село і під вечір пішов його провідать, — розповідає одногрупник Юрій. — Коли зайшов на подвір'я, вийшла п'яна тьотя Наташа. Спитав, чи може погукати Діму. Відмахнулася сердито. Каже: "У хаті його немає, на горищі висить". Я пішов за хату, там стояла драбина. Поліз на горище і за димарем побачив — на мотузці висить Діма. Сильно злякався, побіг додому і все розказав бабусі.

З переляку Юрій про самогубство товариша нікому більше в селі не говорив. У понеділок, коли приїхав на навчання, зізнався майстру групи. Викладачі виїхали до Великих Сорочинців і зателефонували до міліції.

— На подвір'ї побачили якусь жінку, вона назвалася родичкою, — згадує майстер 63-річна Віра Іванченко. — Запитали, де Діма. Та сказала, Наташа сама його шукає. Мати була випивша. Почала розказувати, що кілька днів його не бачила і хотіла б знати, де пропадає. А Юра їй і каже: "Тьотю Наташо, що ви таке говорите, ви ж мені у суботу самі сказали, що Діма висить на горищі".

Коли міліціонери вилізли туди, хлопець уже не висів, а лежав. Мотузку обрізали.

— Може, хотіли таємно закопати, — припускає майстер.

У четвер, 25 жовтня, по обіді мати Наталія Желтоног виходить із хати. Невисока, худорлява. Вдягнена в сіру теплу кофту, жовту спідницю, гумові капці. Від неї чути спиртним. На всю вулицю голосить:

— Немає мого Дімочки. Це ПТУ винувате, більш ніхто. Я кожен день плачу, — присідає. — У Діми в училищі забрали мобілку, тому й повісився.

У навчальному закладі про мобільний телефон нічого не чули. Кажуть, Дмитро наклав на себе руки через злидні.

— Не мав ні майки, ні трусів. Але старався за собою слідкувати. І зошити були охайні, й слухняний був. Але від матері доброго слова не чув, тільки нецензурщину та лайку, — пояснює директор училища Раїса Мокрій. —  На похорон складалися і викладачі, й учні, зібрали 1000 гривень. На них купили труну, троянди, вінки, цукерок. Крім матері, ніхто не винуватий. Їде хлопець на заняття — ні яблука не дасть, ні бутерброда.

— Я був у Діми класним керівником, — говорить учитель Великосорочинської школи 56-річний Олексій Твердий. — Бува, піде із меншим братом, наловить риби, а мати посмажить і з'їсть під горілку.

У селі дехто жінку жаліє. Тричі була заміжня, востаннє — за трактористом. Від нього народила Дмитра. 6 років тому чоловік поліз ремонтувати трактор, а двигуна не вимкнув. Його переїхало гусеницею. Відтоді Наталія запила. Ніде не працює, живе з допомоги на дітей. Менший син, 11-річний Юрій, навчається у місцевій школі-інтернаті.

дима

Отзывы и комментарии

Написать отзыв
Написать комментарий

Отзыв - это мнение или оценка людей, которые хотят передать опыт или впечатления другим пользователями нашего сайта с обязательной аргументацией оставленного отзыва.
 
Ваш отзыв поможет многим принять правильное решение

. Пожалуйста, используйте форму отзывов для оценок и рецензий, для вопросов и обсуждений - используйте форму комментариев, а не отзывов

Не допускается: использование ненормативной лексики, угроз или оскорблений; непосредственное сравнение с другими конкурирующими компаниями; безосновательные заявления, оскорбляющие деятельность компании и/или ее услуги; размещение ссылок на сторонние интернет-ресурсы; реклама и самореклама.

Введите email:
Ваш e-mail не будет показываться на сайте
или Авторизуйтесь , для написания отзыва
Отзыв:
Загрузить фото:
Выбрать

Комментарии предназначены для общения, обсуждения и выяснения интересующих вопросов. Для оценок и рецензии используйте форму отзывов