Якість житла у багатоповерхових новобудовах з точки зору витрат на ЖК

Технічні відмінності первинного та вторинного житла.

Зведення споруд вже досить тривалий час регламентується державними будівельними нормами і правилами. Проектування проводиться з урахуванням їх вимог, їм повинні відповідати будівельні матеріали, які використовуються при спорудженні будинків. Дані правила регламентують навіть режими роботи на будівельних майданчиках. Звичайно, технології постійно розвиваються, що викликає необхідність внесення коректив у норми і, як результат, призводить до різних характеристик будинків, які зовнішньо дуже схожі один на одного.

Як приклад можна навести те, що при проектуванні старого житла у Радянському Союзі передбачались щілини у віконних рамах як джерело свіжого повітря. Ріст тарифів на опалення примушує власників апартаментів у Львові, Запоріжжі, Полтаві та у всіх інших містах України боротись зі зростанням витрат будь-якими методами. У тому числі проводиться заміна вікон старого типу на нові, такі, які відповідають сучасним вимогам енергозбереження, незважаючи при цьому на те, що порушуються норми вентилювання приміщень. Як наслідок, нестача кисню викликає погане самопочуття, а іноді навіть розвиток хронічних захворювань через велике навантаження на серцево-судинну систему.

На відміну від споруд радянських часів новобудови проектуються з урахуванням нових норм до систем постачання повітря – вентиляційні канали розраховуються таким чином, щоб високоякісні енергозберігаючі віконні рами та закрита кватирка не призвели до погіршення стану повітря в приміщеннях. Крім того, деякі новобудови мають централізовані системи кондиціонування, що не тільки постачають свіже повітря у квартири, але й забезпечують оптимальний для мешканців тепловий режим у літній період.

Ще однією відмінністю новобудов є застосування останніх досягнень при обладнанні систем теплопостачання. Довгий період низьких цін на енергоносії викликав перехід систем опалення багатоповерхових будинків в пасивний режим – найбільш масове поширення набуло так зване централізоване постачання тепла з великих пунктів, призначених забезпечувати опалення великої кількості будинків. Через довгий шлях по трубах до п’ятдесяти відсотків енергії втрачалося і продовжує втрачатися, викликаючи підвищення рахунків за тепло для кінцевого споживача.

При проектуванні сучасних багатоповерхівок більше не робиться розрахунок на великі теплові мережі – частіше за все споруджується окремий теплопункт для кількох будинків, які знаходяться поруч, або взагалі будинки проектуються з індивідуальною котельнею, що розташовуються у підвалі чи на даху.