Розповідь про полтавця, якого школярі однієї сільської школи вважають героєм і щодня моляться за його життя

Кожне покоління має своїх героїв. Донедавна ми захоплювалися подвигами дідів, які боролися за наше майбутнє, а зараз хтось вирішив нам нагадати, як це жити у часи, коли у твоїй державі іде справжня війна, як це боятися, що комусь із рідних прийде повістка, або чекати дзвіночка чи повідомлення із далекого пекельного Сходу від тата, брата чи чоловіка. Тепер ми маємо вже своїх героїв, які роблять все, аби ми ходили під мирним небом.

І один із таких проживає у селі Новоаврамівка Хорольського району на Полтавщині. Це Терентюк Олександр Іванович.

Зовсім недівно на питання «кого ви важаєте справжнім героєм нашої країни?» кілька учнів нашої гімназії відповіли, що для них Олександр Іванович – справжній герой.

І важко з цим не погодитися. Цей мужній молодий чоловік, сержант, вже встиг побувати у східному пеклі під Дебальцевим, а зараз навчає молодих хлопців, опікується про особовий склад їх частини. Отримавши повістку про мобілізацію, сказав: «Якщо мене туди кличуть, значить я там потрібний». Олександр має хорошу люблячу родину. Його мама, і дружина, і діти, звичайно, дуже скучають, сумують за ним, переживають. Кожного дня чекають дзвіночка, аби почути рідний голос. Його син Вова говорить: «Я і моя сім’я дуже хочемо, щоб тато скоріше повернувся, бо ми за ним дуже сумуємо». А коли учні пишуть листи солдатам, то Володя звертається саме до тата: «Я сильно сумую за тобою, тату, хочу щоб ти скоріше повернувся. Я тебе довго не бачив і дуже сумую. Повертайся скоріше, тату, ми всі сумуємо».

Розповідь про полтавця, якого школярі однієї сільської школи вважають героєм і щодня моляться за його життя (фото) - фото 3

І так кожного дня доля робить із звичайної простої людини героя. І це не буде перебільшенням, бо саме їм ми завдячуємо спокійним та мирним життям, яке панує поки що у нашому Полтавському краї, саме таким людям ми повинні дякувати за те, що все-таки маємо надію на світле майбутнє. А усім нашим героям-захисникам хочеться побажати терпіння, сили духу, здоров’я, перемоги та скорішого повернення додому. Тримайтеся, рідні, ми вас чекаємо!